непокора

непокора
(небажання / відмова підкоритися кому-н.), непокірність, непокірливість; непідкорення, непослух (відмова підкорятися, вияв непокори); неслухняність (непокора — зазв. у побутових стосунках); баламутство (непокірна, неспокійна поведінка); бунтарство (непокірливість, схильність до протесту)

Словник синонімів української мови. 2014.

Поможем написать реферат

Смотреть что такое "непокора" в других словарях:

  • непокора — и, ж. Небажання або відмова підкорятися кому небудь, слухатися когось і т. ін …   Український тлумачний словник

  • непокора — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • непідкорення — я, с. Відмова або небажання підкоритися кому небудь; непокора …   Український тлумачний словник

  • збродня — заколот, заворушення, повстання, непокора, злочин, злодійство …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • свояволя — сваволя, безчинство, непокора …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»